Переяславська Рада 1654 року (историография и исследования)

Сборник "Переяславская рада 1654 года" освещает проблематику украинский-московского соглашения, заключенного в результате январско-мартовских переговоров 1654 между Богданом Хмельницким и московским царем Алексеем Михайловичем. Первая часть издания содержит перепечатки трудов украинской историографии и публицистики последней четверти XIX - 70-х годов XX в. Во вторую часть вошли научные исследования современных историков - обзоры украинской, русской, польской и англоязычной историографов, статьи о Переяславской раде, ее причины и последствия. Научными аргументами еще раз опровергается т.н. переяславская легенда о добровольном вхождении Украины в состав Московского государства как проявление "извечной мечты" украинского народа к "воссоединению" Руси. Московский направление дипломатии Богдана Хмельницкого имело такой же смысл, как и турецко-крымский, шведский, семигородский и др. Основной задачей украинской политики того времени был поиск сильного военного союзника в борьбе с Речью Посполитой за объединение всех этнических украинских земель в государственно-административном устройстве Войска Запорожского.

Для научных работников, студентов, преподавателей и всех интересующихся историей.

Збірник "Переяславська рада 1654 року" висвітлює проблематику українсько-московської угоди, укладеної в результаті січнево-березневих переговорів 1654 р. між Богданом Хмельницьким і московським царем Олексієм Михайловичем. Перша частина видання містить передруки праць української історіографії та публіцистики останньої чверті XIX - 70-х років XX ст. До другої частини ввійшли наукові дослідження сучасних істориків - огляди української, російської, польської та англомовної історіографій, статті про Переяславську раду, її причини та наслідки. Науковими аргументами ще раз спростовується т. зв. переяславська легенда про добровільне входження України до складу Московської держави як вияв "споконвічної мрії" українського народу до "возз'єднання" Русі. Московський напрямок дипломатії Богдана Хмельницького мав такий самий зміст, як і турецько-кримський, шведський, семигородський та ін. Основним завданням української політики того часу був пошук сильного військового союзника у боротьбі з Річчю Посполитою за об'єднання всіх етнічних українських земель в державно-адміністративному устрої Війська Запорозького.

Для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією.